ЛОГОРИТМІКА

   Музика потужно впливає на емоційну сферу дошкільників, тож здатна ефективно виправляти у них, зокрема й вади мовлення. Автоматизація правильного вимовляння дітьми звуків, усвідомлення ними диференціації звуків потребує від педагогів неабияких зусиль, терпіння, а також спеціального методичного мовленнєвого матеріалу. Також для дітей з вадами мови використовують спеціальні методики, які направленні на вирішення корекційних завдань. Це – психогімнастика, ігротерапія, арттерапія, етнотерапія. Але є один із важливіших засобів, який пов'язаний з усіма цими методиками і між предметні зв’язки учителя-логопеда та музичного керівника пов’язані тісніше над усі вищезгадані методики.


Це – логоритміка.

Головна задача логоритміки – подолати мовленнєві порушення шляхом розвитку, виховання і корекції рухової сфери дітей у взаємодії слова з музикою та рухами, формування в них світоглядних, творчодіяльнісних, комунікативних компетентностей.

Логоритміка дає змогу розв’язати такі завдання:

•         оздоровчі – розвиток дихання, загальної, дрібної та мімічної моторики, зміцнення кістково-м’язового апарату, виховання правильної постановки ходи, грації рухів ;

•         освітні – розвиток слухової, зорової і тактильної уваги, координації рухів рухові реакції на звукові і зорові подразники уміння переключатися з однієї діяльності на іншу, засвоєння елементарних музично-теоретичних знань;

•         виховні – сприяння розумовому, моральному,естетичному, трудовому вихованню, розвиток художньо-творчих здібностей, смаків, відчуттів, формування морально-вольових якостей, відчуття відповідальності, колективізму;

•         розвиваючі – розвивати емоційно-вольову сферу, музичні здібності, пластику, координацію рухів, фантазію;

•         корекційні – формування мовного дихання, артикуляційної бази звуків, удосконалення ритмічності, мелодійність та інтонаційної виразності, вербальної пам’яті.

Структурні елементи заняття з логоритміки:

•         Музикування – активно виражене розуміння музичного мистецтва у реальному звучанні. Вокальне музикування передбачає володіння голосом, уміння налаштовувати слух та музичну увагу. До цього розділу заняття входять ігри на розвиток голосового апарату, звуконаслідувальні ігри зі співом, виконання пісенного фолькольору, співи з рухом і музичним супроводом.

Інструментальне музикування формує ритмічні навички дітей. Гра на різних музичних інструментах розвиває уміння використовувати характер того чи іншого інструмента.

•         Мовленнєво-рухові ігри та вправи – допомагають розвивати дитині координаційно-регулюючі функції мовлення та руху. Так, зокрема на кожному занятті використовується дихально-артикуляційний тренінг, що є основою формування мовленнєвого дихання та артикуляційної бази звуків.

Ігровий масаж та пальчикова гімнастика допомагають зняти зайву м’язову напругу, втому та розумове напруження дітей. Розвивати дрібну моторику, координацію рук і пальців з мовленням. Стимулюють розвиток артикуляційного компоненту мовлення, розвивають фантазію, перетворюють навчальний процес на цікаву гру.

•         Танцювально-ритмічні вправи – основа для розвитку відчуття ритму та рухових здібностей, дають змогу навчитися вільно і вишукано виконувати узгоджені з музикою завдання та ігри. Розвивають координацію, просторову орієнтацію, відчуття власного тіла – розвиває певні групи м’язів, регулюють м’язовий тонус.

         

•         Емоційно-вольовий тренінг – ігри та ігрові вправи, що мають за мету навчити дітей виражати основні емоції (радість, печаль, здивування, страх, злість, зацікавленість, спокій) вербально та невербально. Успішність виконання емоційної розминки дає змогу дітям позбутися комплексу неповноцінності, набути емоційної відкритості.

     

•         Креативний тренінг – сприяє розвитку швидкості, гнучкості та оригінальності мислення дітей, їхньому вмінню планувати та організовувати свою діяльність. 

Плануючи заняття з логоритміки, потрібно обов’язково опиратися на такі принципи:

-         зв'язок  логоритміки з фізичними можливостями дітей;

-         оздоровча спрямованість логоритміки;

-         зв'язок логоритміки з основними компонентами музичної діяльності з механізмом та структурою мовленнєвого порушення.

Заняття з логоритміки проводяться для дітей дошкільного віку одним або двома спеціалістами: музичним керівником і логопедом (до занять пропонуємо залучати вихователя відповідної групи).

Музичний керівник підбирає музично-рухові, художньо-образотворчі та музично-дидактичні вправи та ігри.

Логопед включає в заняття вправи для розвитку загальних мовленнєвих навичок, мовленнєві ігри, творчі завдання, які розв’язують корекційні задачі щодо подолання вад мовлення.

Вихователь здійснює контроль за дітьми під час виконання рухових і танцювальних вправ. Поза логоритмічних занять він продовжує відпрацьовувати ті види вправ, які викликали труднощі на занятті, вивчає з дітьми тексти пісень або словниковий і мовленнєвий матеріал, що забезпечує наступність в системі корекційно-відновлювального процесу.

Тривалість заняття   для дітей 5-6 років – 30-40 хвилин.

Для ефективного використання методів і засобів корекційної роботи необхідно провести логоритмічне обстеження дітей на перших заняттях. Данні обстеження доцільно заносити в зведену таблицю, яку заповнюють музичний керівник і вчитель-логопед.

Отже, логоритміка – це одночасне виховання і лікування, своєрідна терапія на основі використання слова, музики й руху, що дає змогу прискорити процес усунення мовленнєвих порушень у дітей дошкільного віку і сприяє соціалізації особистості.

http://mmk-irpin.ucoz.ua/publ/1/1-1-0-256